Проекти

  Проект - " Від минулого до сучасного. Місто Дніпро" 

                                         ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ ГЕРБ КАТЕРИНОСЛАВАДо питання про герб повернулися тільки на початку XIX століття. У 1803-1804 роках місцеві купці зробили «зухвалість» - відправили кілька прохань імператору Олександру I (вони збереглися в архіві в Санкт-Петербурзі). Купці просили ... «дарувати» місту герб як символ його відповідності статусу губернського центру. Звернення підписали «імениті громадяни» - перший міський голова Іван Шевельов, його «колеги» Дмитро Горяїнов, Степан Четвериков та інші. Міністр внутрішніх справ граф Кочубей дав доручення розробити проект герба. Однак лише через сім років, 29 липня (10 серпня по новому стилю) 1811 Олександр I затвердив перший і єдиний герб Катеринослава. На французькому щиті в блакитному полі - золотий вензель Катерини II з датою «+1787», оточений дев'ятьма шестикінечної зірки. Герб увінчувала імператорська корона, «показуючи, що ця Губернія складалася під особливим Найвищим заступництвом». Зображення герба широко вживалося аж до революції 1917 р У сучасному Дніпру герб Катеринослава можна побачити на фасаді колишніх богоугодних закладів (лікарня імені Мечникова)

                                                                  Герб Екатеринослава 1811 г.

        Що ми вже зробили по проекту "Від минулого до сучасного.Місто Дніпро"(Лютий 2017)

               
                   Презентація до уроку "Від минулого до майбутнього.Місто Дніпро"

                                                            
                     Будинок гірничого інженера


                   
               
                    Будинок з жабами


                   

                                                           Фото з уроку 11 А та 2А кл   

                      

                

  

 

 

  Проект - "Від минулого до сучасного. Місто Дніпро"            

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Застосування методу проектів в навчально-виховному процесі з художньої культури


Проектна діяльність – досить важливий метод формування ключових компетентностей школярів. Головне завдання проектів – забезпечення учня інструментарієм для пошуку, дослідження та вирішення проблем, які можуть виникати в процесі життєдіяльності.

    Протягом певного часу школярі, розподілені по групах, виконують пізнавально-дослідне або творче завдання за визначеною вчителем темою. Мета діяльності – новий, оригінальний продукт, вирішення певної проблеми, а не автоматичне відтворення навчального матеріалу теми. В цьому і полягає цінність проектної системи навчання.

Навчальний проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності усіх його учасників щодо отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного уроку до декількох місяців.

     Метод проектів зорієнтований на самостійну діяльність учнів у групах, парах або на індивідуальне виконання завдань і передбачає використання різних методів, засобів навчання. Особлива його цінність – у сприянні інтеграції знань з різних галузей науки, техніки, мистецтва тощо.

     В процесі проектного навчання вчитель виступає у ролі консультанта, координатора.

Навчальний проект адаптується до конкретних умов його застосування, тому при класифікації проектів беруться до уваги лише характерні їх якості.

   За рівнем реалізації міжпредметних зв’язків навчальні проекти з художньої культури можуть бути:

·   монопредметні, які виконуються за темами в межах самого предмета;

·   міжпредметні, коли здійснення проекту потребує від учнів застосування знань і вмінь з різних шкільних дисциплін.

За складом учасників навчальні проекти бувають:

·  індивідуальні;

·  колективні.

За віковою характеристикою проекти поділяються на:

·   одновікові;

·  різновікові – проекти, головною умовою яких є наявність в групі школярів різного віку;

·   загальношкільні – проекти, в яких можуть бути задіяні майже всі вікові групи учнів;

·   міжшкільні – проекти, до складу учасників якого входять учні з різних шкіл;

За тривалістю:

·  короткотривалі;

·  середньої тривалості;

·  довготривалі.

За навчальними цілями проекти поділяються на:

·  узагальнюючі;

·  ввідні до теми;

·  закріплюючі або контролюючі.

За основним видом діяльності навчальні проекти поділяються на:

·  ознайомлювальні;

·  інформаційні;

·  мистецькі;

·  пошуково-дослідницькі.

В курсі «Художня культура» проблеми, які розв’язуються методом проектів, є культурологічними.

До організації проекту висуваються такі вимоги:

1.Проект розробляється за ініціативи учнів, проблема проекту для усього класу повинна бути одна, а шляхи її реалізації у кожній групі – різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів.

2.Проект має бути значущим для найближчого оточення учнів – однокласників, батьків, знайомих.

3.Робота над проектом має пошуково-дослідницький та творчий характер.

4.Проект повинен бути освітньо-значущим.

5.Проект завчасно планується, але в процесі виконання може змінюватися.

6.Проект орієнтовано на вирішення  конкретної проблеми, його результат має споживача. Цілі проекту обмежені рамками проблеми, які він вирішує.

7.Проект повинен бути реалістичним, орієнтованим на ресурси, які має у своєму розпорядженні заклад освіти.

    Теми освітніх проектів повинні відповідати тематиці матеріалу, який вивчається. Освітній проект має структурну основу, яка відображається у його положенні або програмі:

1.Назва проекту.

2.Цитата, лозунг або інша форма представлення проекту.

3.Загальна характеристика проекту.

4.Ідея проекту.

5.Цілі і завдання проекту.

6.Учасники проекту.

7.Поділ на групи та розподіл завдань по групах.

8.Умови реєстрації у проекті.

9.Етапи проведення проекту.

10.Умови участі у проекті.

11.Особливості проведення проекту, види діяльності його учасників.

12.Форми взаємодії організаторів проекту з його учасниками та іншими суб'єктами.

13.Критерії оцінки робіт окремих учасників та усього проекту.

14.Діагностична та оціночна групи.

15.Результати проекту, їхня оцінка. Стимулювання учасників проекту (призи і нагороди).

16.Можливе продовження та розвиток проекту.

17.Автори, координатори, адміністратори, організатори проекту.

Назва, кількість, послідовність, зміст та стиль структурних елементів проекту формулюються на основі конкретних цілей і завдань.

Під час роботи над проектом учні повинні усвідомлювати:

1. Для чого він створений.

2. Наскільки новим постає бачення проблеми.

3. Наскільки проект відповідає вимогам часу.

4. Чи придатний він для втілення.

5. Чи завершений, готовий до реалізації.

Етапи роботи над навчальним проектом:

1. Мотивація діяльності. Педагог створює проблемну ситуацію. Учні виявляють проблему, визначають завдання проекту та висувають свої гіпотези щодо розв’язання проблеми.

2. Планування діяльності. Вчитель корегує визначені учнями завдання проекту та його план. Учні планують роботу по групах, розподіляють обов’язки між собою, обговорюють запропоновані результати проекту та їх оформлення.

3. Інформаційно-операційний. Учні добирають матеріал, опрацьовують його. Учитель координує діяльність учнів.

4. Оформлення результатів проекту. Вчитель бере участь у виборі способів оформлення результатів роботи учнів. Школярі оформляють проект.

5. Рефлексивно-оцінювальний. Учні демонструють отриманий результат. Разом з учителем аналізують і оцінюють діяльність; порівнюють отримані результати проекту з тими, що планувалися, в разі відмінності виясняють причини; з'ясовують, як по іншому можна було б розв’язати проблему.

Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об'єднуються в брошуру, буклет, плакат, альбом, статтю до шкільної газети, сайт в Інтернеті, відеофільм, комп’ютерну презентацію тощо.

Ефективним інструментом проектної діяльності вчителя і учнів в загальноосвітніх навчальних закладах на сьогоднішній день є інформаційні технології.

Досвід роботи показує, що ефективним засобом для створення вчителями дидактичних та методичних матеріалів до уроків з художньої культури є Microsoft Office. Проекти, створені учнями за допомогою Power Point, Excel, розвивають у школярів вміння систематизувати, узагальнювати, виділяти головне в знайденому матеріалі; дають можливість за допомогою візуальних образів на найбільш вищому рівні презентувати результати своєї роботи.

результати своєї роботи.