Методична сторінка

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЮ

Інноваційні педагогічні технології

в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу

Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Важливою проблемою педагогічної технології є забезпечення цілісного педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому.

Впровадження педагогічних технологій неможливе без відстеження  якості освіти за допомогою моніторингу, мета якого – отримати інформацію про ефективність і якість навчально-виховного процесу, покращення його організації.

Принципово нові педагогічні ідеї і положення вимагають переорієнтації методичної роботи на пошук та розробку інноваційних шляхів розвитку всіх ланок і складових систем освіти, формування в освітньому середовищі справді нового педагогічного мислення на всіх рівнях педагогічної діяльності.

Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’я зберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.

Найбільш поширеною в Україні є  Технологія розвивального навчання(авт. Д.Ельконін, В.Давидов) . Система розвивального навчання передбачає формування активного,  самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Інтерактивні технології(авт. О.Пометун, Л. Пироженко),  ідея якої полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання,  колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Технологічний концепт проектних технологій( авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.)  орієнтує на дієвий спосіб здобуття  нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні  набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

Технологія особистісно орієнтованого навчання(авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні  оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин,  яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних   цінностей.

Інформаційні технології навчання  надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків. Можливість реалізувати нові форми та методи навчання.

Методичні рекомендацщодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу

Методичні рекомендації щодо викладання  предмета   «Образотворче  мистецтво» у 2016/2017 навчальному році

   Невід’ємною частиною культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво. Протягом тисячоліть мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини та її виховання.

Освітня галузь «Мистецтво» у початковій школі є однією з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями художніх компетенцій основної школи.

Навчальна програма «Образотворче мистецтво» реалізує вимоги освітньої галузі «Мистецтво» (змістова лінія «Образотворче мистецтво») Державного стандарту початкової загальної освіти та гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою, зображально-моторною і творчо-діяльнісною складовими.

Початкова школа

У новому 2016/2017 навчальному році будуть діючими наступні державні програми з мистецьких дисциплін:

- Навчальна програма «Образотворче мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи  (авт. Шмагало Р.Т., Марчук Ж.С., Вачкова І.Б., Чорний О.В., Гнатюк М. В. – 2011 рік).

- Навчальна програма «Мистецтво» (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Сотська, Г.Кузьменко, Ж.Марчук, О.Константинова, Л.Паньків, І.Гринчук, Н.Новікова,      Н.Овіннікова), що включає три блоки «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Головними завданнями курсу є:

Формування:

- емоційно-естетичного досвіду учнів, культури почуттів, елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;

- особистісно-позитивного, художньо-естетичного сприйняття дійсності на основі емоційно-чуттєвого досвіду, здатності до художнього мислення та творчої активності;

- художньої компетентності учнів у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти;

- елементарних умінь та навичок використовувати художні техніки та матеріали, засоби художньої виразності у власній творчій діяльності;

Розвиток:

- чуттєво-емоційної сфери, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва (у відповідності до вікових можливостей), оцінювати естетичні явища;

- універсальних особистісних якостей та здібностей: образного мислення, уяви, фантазії, спостережливості, зорової пам’яті, художнього смаку та сприйняття кольору, форми, ритму, фактури поверхні;

- художньо-практичних умінь, навичок та вміння використовувати набуті знання у самостійній художній діяльності;

Засвоєння учнями:

- початкових знань про образотворче мистецтво та його роль у житті суспільства, культурному середовищі;

- основних понять з курсу образотворчого мистецтва через сприйняття композиції, форми, кольору, об’єму, простору, руху;

- елементарних знань про специфіку художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва та виражальні можливості художніх технік і матеріалів.

З метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні форми мистецької діяльності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його мистецьких здібностей, виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і мистецтво, з предметів художньо-естетичного циклу продовжує діяти мотиваційна шкала оцінювання учнів, тобто оцінювання без балів.

Об’єктами перевірки та оцінювання (мотиваційними критеріями) у процесі навчання мистецьких дисциплін є:

- інтерес до уроків художньо-естетичного циклу та мистецтва загалом;

- спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість;

- ініціативність, що передбачає свободу творчого виявлення, активне включення у творчий процес на уроках, прагнення застосування набутого досвіду у позаурочний час.

У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.

З метою підвищення якості викладання навчальних предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).

Основна школа

У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво, 5 – 9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л.Масол, О.Коваленко, Г.Сотська, Г.Кузьменко, Ж.Марчук, О.Константинова, Л.Паньків, І.Гринчук, Н.Новикова, Н.Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.

У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6-му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му кл – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні опановуватимуть стилі та напрями мистецтва.

У 5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, театралізації.

Особливістю навчальної програми є варіативність художнього наповнення змісту: кожен учитель може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми, розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей, визначених програмою. 

Основними видами діяльності на уроках залишаються сприймання й аналіз творів мистецтва та художньо-творча діяльність, що передбачає застосування різних художніх технік і матеріалів. На уроках доцільно використовувати інноваційні технології, комп’ютерні програми, Інтернет-ресурси.

Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» не проводяться.

Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з предметів художньо-естетичного циклу може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів.

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд вчителя, наприклад, на тематичне узагальнення матеріалу, відвідування музеїв, виставок, театрів, в тому числі і віртуальних.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Методичні рекомендації щодо викладання  предмета

інтегрованого курсу «Мистецтво» у 8-9 класах у 2016/2017 навчальному році

У 2016/2017 навчальному році особливу увагу варто приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.

У 8 класі, відповідно до чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів.

Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.

Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерії їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

«наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

• інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

• розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

• застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

• висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;

• здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

 Загальна тематична структура нової програми

 «Мистецтво» 8-9 класи

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Музичне  мистецтво	Образотворче мистецтво	Інтегрований курс «Мистецтво»
		Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1
9	Мистецтво в культурі сучасності	1

Тематична структура програми інтегрованого курсу

 «Мистецтво» (5-9 кл.)

Тематична структура програми інтегрованого курсу

 «Мистецтво» (5-9 кл.)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Клас	Тема року	Теми
8	Мистецтво в культурі минулого	Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
		Стилі та напрями мистецтва (продовження): бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
9	Мистецтво в культурі сучасності	Стилі та напрями мистецтва (продовження): імпресіонізм і постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму
		Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

35 год на рік (1 год на тиждень), з них 4 год – резервний час

Особливу увагу варто приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі.

Ураховуючи творчий підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу та подає палітру мистецьких творів для вивчення. Технологія ж проведення уроку, складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими творами залишається пріоритетом сучасного педагога.

Серед розмаїття типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується надати перевагу комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів).

Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам, урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям.

У центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Варто звернути увагу на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.

Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форми роботи: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного, музичного і театрального мистецтва.

Серед типів практичних завдань необхідно приділити увагу виконанню індивідуальних завдань – замальовкам, нарисам, малюнкам, ліпленню, розпису, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-переглядам, віртуальним подорожам.

До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:

- усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту);

- письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання;

- творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.

Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.

Особливу увагу приділяємо навчанню мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням за наявності Інтернет-зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт-зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр, насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через перегляд мистецького фільму, презентації, ролика.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Методичні рекомендації щодо викладання предмета
«Художня  культура» у 2016/2017 навчальному році

Із давніх-давен мистецтво займало важливе місце у процесі формування особистості. Введення його до змісту загальної та професійної освіти завжди було пов’язане з прилученням людини до творчості та стимулюванням її до самовираження.     

Вивчення мистецьких дисциплін має свої особливості і певним чином відрізняється від інших освітніх предметів. Більшість з них передбачає, передусім, логічні операції, ознайомлення з конкретними фактами, опанування понять і формул, тобто розвиває теоретичне мислення. Мистецтво ж удосконалює здатність бачити, відчувати, споглядати.  Адже живопис, музика, театр, створюють такий комплекс засобів виразності, який дає свободу грі фантазії, уявленню. Мистецтво покликане виховувати художній смак людини, розвивати її здатність до творчості за законами краси.

         Одним з найважливіших компонентів духовної культури людства виступає художня культура, яка разом з пізнавальною, релігійною, моральною, економічною, політичною культурою покликана формувати внутрішній світ людини, сприяти розвитку людини як творця культурних цінностей.  

Сучасне навчання, і мистецьке, зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – Державних стандартах, навчальних планах, програмах.

У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua)

Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.

У 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівня стандарту, академічного та профільного рівнів, авт. Л.Масол, Н.Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.).

Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарту та академічного рівня створено два підручники: авт. Л.Масол, Н.Миропольська, О.Гайдамака, Л.Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О.Гайдамака.

Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники: відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів Н. Назаренко та ін., та підручник авт. Н.Миропольська та ін.; програму академічного та профільного рівнів реалізує підручник авт. Л.Климової.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/.

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми, предмети «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури).

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНУ.

Нагадуємо, що відповідно до наказу МОНУ від 02.08.2012                                                                                               № 882  «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу тільки ту навчальну літературу, якій надано відповідний гриф МОНУ.

       У програмі курсу «Художня культура» не тільки реалізуються концептуальні ідеї цілісного  художньо-естетичного  розвитку  особистості  на  основі взаємодії різних видів мистецтва, але й надаються можливості проектування нових можливостей для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу, надання умов сучасному вчителю реалізувати потреби і запити учнів старшої школи.

Сучасний урок художньої культури - становить основу педагогічної системи формування у старшокласників свідомого художньо-естетичного ставлення до мистецтва. Він, на думку авторів програми, має розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно розв’язувати ху­дожні завдання.

Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне - не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій: інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання). Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісноорієнтованого навчання головне завдання педагогів – зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для  цього варто, зокрема, у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізації й перевірки знань й умінь учнів.

Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).

Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки. Підготовкою до успішного складання державної підсумкової атестації може бути системне застосування на уроках художньої культури типів завдань, запропонованих у збірниках для державної підсумкової атестації: завдання на порівняння, узагальнення і систематизацію, здійснення мистецьких аналогій, аналіз-інтерпетацію мистецьких творів, створення міні-проектів.

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки).

Структура уроку образотворчого мистецтва

Урок – головна форма навчально-виховної роботи з дітьми в загальноосвітній школі. Структура уроку з образотворчого мистецтва містить такі компоненти:

І. Тема уроку

ІІ. Мета уроку. Мета поєднує три основних аспекти:

а) освітній – формування образотворчих знань, умінь та навичок, які супроводжуються розповідями про художників, їх картин, композиційні та технічні засоби малювання, конструювання, ліплення та аплікації;

б) виховний – формування духовних і моральних загальнолюдських цінностей засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: любові до людини, батьків, оточуючого світу; чистоти помислів; поваги до старших, людей похилого віку; гордості за національних героїв, майстрів народного та образотворчого мистецтва; бажання допомогти один одному та ін.;

в) художньо-творчий – формування творчої фантазії, нестандартного мислення, індивідуальних якостей, які дозволяють дитині не сліпо наслідувати вказівки вчителя, а проявити особисті здібності і талант.

ІІІ. Обладнання та матеріали: - для вчителя:

а) образотворчий ряд (наочність, педагогічний малюнок на дошці, ТЗН);

б) літературний ряд (вірші, прислів’я, приказки, загадки)

в) музичний ряд (музика відповідно до теми)

- для учнів: приладдя відповідно до теми.

Очікуваний результат: (Це визначення змістовно- образного результату, який вчитель передбачає отримати від кожного учня в кінці уроку на певному етапі художньо-творчого завдання.

ІV. Хід уроку (комбінованого)

1.     Організація уваги учнів (установка на сприймання) (на цьому етапі формуються ключові компетентності: уміння вчитися, організовувати робоче місце ).

2.     Розповідь вчителя з елементами бесіди (формування загальнокультурної а саме ціннісно-смислової (здатність бачити та розуміти навколишній світ та орієнтуватися в ньому) і мистецької компетентностей).

3.     Демонстрація наочних засобів навчання з паралельним коментарем, бесідою, обговоренням (на цьому етапі формується навчально-пізнавальна (ключова), мистецька, інформаційна компетентності).

4.     Інструктаж (демонстраційний) (формування мистецької компетентності).

5.     Практична, творча діяльність учнів ( формування мистецької, комунікативної (навички роботи у парі чи групі), соціальної (професійне самовизначення), креативної (досвід самовираження) компетентностей.

6.     Аналіз та оцінка створених учнівських робіт (формування мистецької та комунікативної компетентностей).

 Види уроків образотворчого мистецтва

·        Уроки ознайомлення з мистецькими творами (учні ознайомлюються з окремими творами різних видів чи жанрів образотворчого мистецтва або цілими серіями цих творів);

·        Уроки вивчення творчості художників (проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців);

·        Уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва ( сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів);

·        Уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо);

·        Уроки створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах).

За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу.

Основні типи уроку

·  Теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і творчість окремих митців;

·  Комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань);

·   Практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках мистецтва);

·  Екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв);

· Милування (вихід на природу з метою спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих малюнках).

Жанри уроків

Урок-гра, урок-екскурсія, урок-подорож. Урок-казка, урок-дослід, урок-турнір, урок-вистава, урок-естафета, урок-панорама, урок-діалог, урок-концерт, урок-вернісаж тощо.

Сучасний урок – це урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні.

На ефективність уроку мають великий вплив новітні інформаційні технології, що дозволяють розмістити навчальний зміст творчих дисциплін у мультимедійному середовищі.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з

дисциплін художньо-естетичного циклу

Наказ МОН від 21.08.2013 р. №1222 "Про затвердження орієнтовних  вимог оцінювання навчальних  досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Додаток 2
до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:

• формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;
• розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;
• формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;
• розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати:

• здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);
• вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);
• обізнаність у сфері мистецтв - елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);
• загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.
•  

  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з візуального (образотворчого) мистецтва

  Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
  І. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності
  	2	Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички у практичній діяльності, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку
  	3	Учень (учениця) здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом
  ІІ. Середній	4	Учень (учениця) може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, в основному розуміє образну сферу художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне
  	5	Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу, але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє задовільне знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий
  	6	Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, має достатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва
  ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) може відтворити різні візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня
  	8	Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації
  	9	Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал
  ІV. Високий	10	Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно
  	11	Учень (учениця) володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності
  	12	Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності

  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інтегрованого курсу "Мистецтво"

  Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
  І. Початковий	1	Учень (учениця) розуміє лише незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення
  	2	Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв)
  	3	Учень (учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво).
  ІІ. Середній	4	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності окремих суджень)
  	5	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень)
  	6	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя)
  ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (судження аргументуються, з'являються окремі аналогії, асоціації)
  	8	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).
  	9	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (формулюються окремі висновки, узагальнення)
  ІV. Високий	10	Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ
  	11	Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки й твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуте, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) та відповідних життєвих явищ
  	12	Учень (учениця) має глибокі, міцні та системні знання тематичного матеріалу в межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв'язки

  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з художньої культури

  Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
  І. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та уміння у художньо-практичній діяльності
  	2	Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої культури, демонструє недостатньо сформований рівень сприймання мистецьких творів, виявляє певні творчі вміння інтерпретувати культурно - мистецькі явища, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні
  	3	Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом
  ІІ. Середній	4	Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати культурно-мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо - образної сфери мистецьких творів; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне
  	5	Учень (учениця) володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно - мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий
  	6	Учень (учениця) може сприймати та інтерпретувати певну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно - мистецьких явищ, порівняння та висновки
  ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає своє думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно-тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня
  	8	Учень (учениця) уміє сприймати і відтворювати художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднати своєрідність художніх образів та життєвих явищ; учень (учениця) не завжди володіє спеціальною термінологією під час інтерпретації культурно-мистецьких явищ
  	9	Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів щодо культурно - мистецьких явищ; не завжди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал
  ІV. Високий	10	Учень (учениця) має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, аналізуючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань та використання спеціальної термінології, не завжди обгрунтовано може довести власну думку щодо мистецьких творів, самостійно інтерпретувати їх зміст. Вказані неточності може виправляти самостійно
  	11	Учень (учениця) володіє тематичним матеріалом з художньої культури у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати культурно - мистецькі явища у їх взаємозв'язках, асоціювати їх з життєвими явищами
  	12	Учень (учениця) має ґрунтовні, усвідомлені знання з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприймати та інтерпретувати інтегровані художньо-культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні зв'язки між художніми творами та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо художніх образів, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо-творчого мислення, світопізнання і світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, вміння та здібності в художній діяльності