четвер, 16 лютого 2017 р.
понеділок, 6 лютого 2017 р.
гурток
Подарунки до дня святого Валентина
ДЖУТОВА ФІЛІГРАНЬОсобливості цієї техніки
В давнину ювелірна філігрань означала процес звивання ниток дорогоцінних металів і формування таким чином прекрасних виробів тонкої роботи. Але процес цей досить трудомісткий і зараз під силу тільки майстрам ювелірної справи. Джутова філігрань - сучасний вигляд мистецтва, але техніка полягає також в звиванні гнучких ниток в завитки, формуванні з них різноманітних малюнків.
Робота учениці 4 - Б кл Дар'ї "Коник"
середа, 1 лютого 2017 р.
На уроках праці
7 ф клас.
Дівчатка почали вишивати рушники .
Вишивання - це є невід’ємна складова декоративно-прикладного мистецтва, одна із конструктивних ланок української національної духовності, морально-етичної та матеріальної культури.
Сорочку – вишиванку
До самого світанку
Вишивала дівчина в сиву давнину.
Схрещувались ниточки,
Розквітали квіточки:
Ружі та барвінок, вздовж по полотну.
Вишивала з піснею
Яблука барвистії.
Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.
Вишивала ружу
Та вкладала душу,
Щоб на довгі роки вийшов оберіг.
Барви кольорові:
Зелень – то діброви,
Молодість, надія злагода і мир;
Жовтий – то колосся,
Й плодовита осінь,
І ласкаве сонце, що встає з-за гір.
Синії стежини-
То морські глибини,
До людей довіра і безкінечність вся.
Ну а чорний килим-
Туга по загиблим,
Що за землю рідну віддали життя.
Хрестики червоні-
То калини грони,
І вогонь гарячий,і пролита кров,
Але ще й родина,
Ненька-Україна,
І родинне щастя,й вічная любов.
Я візьму льон білий,
Нехай рух несмілий,
Але ж вишить спробую сорочку таку.
Ниточка до ниточки,
Квіточка до квіточки,
Щоб нащадки згадували на довгім віку.
До самого світанку
Вишивала дівчина в сиву давнину.
Схрещувались ниточки,
Розквітали квіточки:
Ружі та барвінок, вздовж по полотну.
Вишивала з піснею
Яблука барвистії.
Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.
Вишивала ружу
Та вкладала душу,
Щоб на довгі роки вийшов оберіг.
Барви кольорові:
Зелень – то діброви,
Молодість, надія злагода і мир;
Жовтий – то колосся,
Й плодовита осінь,
І ласкаве сонце, що встає з-за гір.
Синії стежини-
То морські глибини,
До людей довіра і безкінечність вся.
Ну а чорний килим-
Туга по загиблим,
Що за землю рідну віддали життя.
Хрестики червоні-
То калини грони,
І вогонь гарячий,і пролита кров,
Але ще й родина,
Ненька-Україна,
І родинне щастя,й вічная любов.
Я візьму льон білий,
Нехай рух несмілий,
Але ж вишить спробую сорочку таку.
Ниточка до ниточки,
Квіточка до квіточки,
Щоб нащадки згадували на довгім віку.
Підписатися на:
Дописи (Atom)